Історія

Книга охрещених з 1760 р.
латинською мовою.

«Historia magistra vitae.» («Історія - вчителька життя.»)

Поселення Заболотів відоме з 1453 р. В цей час римо-католики, які проживали вздовж торгівельного шляху, доїжджали на богослужіння до храмів в Снятині (парафія відома з XV століття) і в Коломиї (парафія відома з половини XIV століття). Найближча латинська святиня знаходилася в Гвіздці (14 км, 1475 р.).

Основна інформація про парафію
 латинською мовою.

Місцеву римсько-католицьку парафію заснував у 1605 р. Станіслав Волуцький з Богуша, хорунжий равський, дідич Заболотова. Він зобов'язався виділити кошти на утримання священника, на будову нової хати і костелу, проте - як засвідчує фундаційний акт - тоді вже «старий костел був біля границі від села Демича». У 1618-1621 рр. дерев'яний костел був знищений під час турецько-татарських нападів. У 1669 р. власник Бакутський заповів своє майно парафії і було споруджено новий дерев'яний храм.

Останній дерев'яний костел освятили в 1833 р. Сучасний мурований храм спорудили в 1902 р. в неоготицькому стилі, освятили в 1909 р. під титулом Пресвятої Трійці.

Парафія з початку належала до Устенського (Галицького) деканату, а з 1765 р. і до Другої світової війни до Коломийського деканату. Тепер належить до Івано-Франківського деканату. У другому десятилітті XIX століття численність парафіян складала майже 780 вірних. Сто років пізніше (1939 р.) в парафії нарахували 2696 чоловік.

о. Леон Новицький.
парох у Заболотові
(1892-1915 рр.)

Окрім Заболотова, парафіяни проживали також в селах: Альбінівка (нині Шевченкове), Борщів (відоме з 1453 р.), Будинів, Ганьківці (відоме з 1565 р.), Джурів (відоме з 1394 р.), Задубрівці, Іллінці (1458 р.), Келихів, Любківці, Олешків (1479 р), Попельники (1785 р.), Рудники (II пол. XV ст.), Троїця (1579 р.), Тростянець (1426 р.), Тулуків (1472 р.) та Хлібичин Польний (сьогодні Хлібичин).

Світлиця для дітей на початку 
30-х рр. ХХ століття

Підпис о. Леона Новицького
латинською мовою.

В ІІ половині ХІХ століття вірними опікувався парох о. Антоній Горський, а після нього о. Леон Новицький - будівничий костелу. У міжвоєнний період парохами були о. Людовик Стауфер і о. Михайло Розлєпіло. Їм допомагали також отці-співробітники. В Заболотові існувала теж світлиця для дітей дошкільного віку сестер-служебниць Пресвятої Діви Марії (1927-1945 рр.).

Діти після Першого Причастя.

До 1945 р. парафіяни були зорганізовані в групах:

• Католицька Асоціація Чоловіків, 
• Католицька Асоціація Жінок,
• Католицька Асоціація Жіночої Молоді,
• Живий Розарій, 
• Францисканський Орден Світських.

На території парафії, окрім костелу, знаходилися також інші святині. Анґела Якса-Добек у 1902 р. збудувала каплицю на цвинтарі в Заболотові. У Трійці та Рудниках були теж дерев'яні каплиці в яких в неділю відправлялася Служба Божа. Дві останні були знищені в 1944-1949 рр.

Після Другої світової війни костел Пресвятої Трійці закрито комуністичною владою. Будівлю використовували у якості продовольчого складу. У 1991 р. храм повернули римсько-католицькій громаді. У парафії з 1996 р. працюють сестри-феліціянки. 8 травня 1999 р. Львівський архієпископ Мар'ян Яворський освятив їх дім - відремонтований повернений владою колишній парафіяльний будинок.

У 90-х рр. XX століття парохами були: о. Петро Бук, о. Ян Радонь (зараз у Казахстані) і о. Григорій Зомбек. В цей час адміністратором парафії (в. о. настоятеля) є  о. Антоній Вєх.

Священики парафії Пресвятої Трійці

латинського обряду в Заболотові

заснованої Року Господнього 1605

Sacerdotes paroeciae Sanctissimae Trinitatis

ritus latini in Zabłotów

fundatae Anno Domini 1605

	Ім‘я та прізвище		Перша згадка	Остання згадка
	українською	латинською
1.	Станіслав Конопка	Stanislaus Konopka	1673	-
2.	Андрій Нєдрошлянський	Andreas Niedroszlański	1720	-
3.	Адальберт Франциск Мікєвич	Adalbertus Franciscus Mikiewicz	02.01.1760	15.08.1763
4.	Фелікс Вєнцлавський	Felix Więcławski	09.09.1763	01.05.1766
5.	Петро Гошовський	Petrus Hoszowski	15.06.1766	16.05.1767
6.	Калікст Рожанський	Calixtus Rożański	01.06.1767	03.09.1767
7.	Нарциз Ґорчицький	Narcissus Gorczycki	26.09.1767	06.11.1767
8.	Гіларіон Найцнер	Hilarion Naycner	01.12.1767	29.04.1770
9.	Флорентин Покірний	Florentinus Pokorny	03.05.1770	22.09.1773
10.	Канціюш Возніковський	Cantius Woznikowski	27.09.1773	05.06.1774
11.	Флорентин Покірний	Florentinus Pokorny	25.07.1774	10.08.1774
12.	Михаїл Розновський	Michael Roznowski	20.09.1774	01.05.1775
13.	Геркулян Бардзінський	Herculanus Bardzinski	20.05.1775	02.07.1775
14.	Мартін Козаковський	Martinus Kozakowski	06.08.1775	12.05.1793
15.	Адальберт Бялецький	Adalbertus Białecki	14.06.1793	30.06.1793
16.	Аманціюш Ремер	Amantius Remer	21.07.1793	19.08.1793
17.	Непомуцен Косткєвич	Nepomucenus Kostkiewicz	07.09.1793	27.10.1793
18.	Адальберт Соколовський	Adalbertus Sokołowski	15.11.1793	01.10.1817
19.	Яків Качоровський	Jacobus Kaczorowski	1818?	1819
20.	Мартін Поґожельський	Martinus Pogorzelski	24.10.1819	19.09.1837
21.	Антоній Шершнік	Antonius Szersznik	19.11.1837	18.02.1838
22.	Анзельм Божемський	Anzelmus Jelita de Borzemski	04.11.1838	01.06.1856
23.	Людовик Моздинєвич	Ludovicus Mozdyniewicz	01.08.1856	29.02.1857
24.	Валерян Буш	Valerianus Busch	14.06.1857	02.06.1875
25.	Антоній Ґорський	Antonius Gorski	02.06.1875	1892
26.	Леон Новицький	Leo Nowicki	19.04.1892	03.06.1915
27.	Людовик Стауфер	Ludovicus Staufer	1910	1931
28.	Ян Дудзяк	Joannes Dudziak	1923	1934
29.	Михаїл Розлєпіло	Michaёl Rozlepiło	1931	24.10.1945
30.	Адам Габель	Adam Habel	1935	1936
31.	Тадей Лончинський	Thaddeus Łączyński	1936	1938
32.	Ян Вінярський	Joannes Winiarski	1938	1943?
33.	Петро Піскозуб	Petrus Piskozub	1941?	1943
34.	Здзіслав Венк	Zdzislaus Wenk	1943	1945
35.	Мартін Лєсьніовський	Martinus Leśniowski	1934	1945
36.	Петро Бук	Petrus Buk	1992	1995
37.	Ян Радонь	Joannes Radoń	1995	2007
38.	Григорій Зомбек	Gregorius Ząbek	31.07.2006	29.07.2015
39.	Мартін Войтира	Martinus Wojtyra	2011	2012
40.	Антоній Вєх	Antonius Więch	01.08.2013	2020
41.	Василь Боровий	Basilius Borowyj	2020

                                                                                   
                                                                                                   о. А. Вєх