Хрещення

Коли хтось прагне стати християнином, то мусить, як ведеться ще від часів апостольських, пройти певну дорогу, яка складається з кількох етапів. Простіше охрестити дитину свідомих християн, тому що для дорослих передбачено щонайменше річний строк "катехуменату". Це час “першої євангелізації”, коли людина, яка приходить до Церкви, має не тільки почути правду про Живого Бога та Ісуса Христа, що Він заради спасіння людей помер і воскрес, а й зрозуміти, що й вона відкуплена Богом і покликана до спасіння, тобто до зустрічі з Ним і прийняття Його у Христі. 

Для того, щоб охрестити дитину у нашому храмі, батькам необхідно сповнити наступні вимоги:

1) зголоситися до настоятеля щонайменше за 2 тижні перед запланованою датою хрешення,

2) взяти участь в катехезі,

3) батьки проживають на території парафії і є задіяні в її життя.

Перелік необхідних речей для Хрещення:

• ксерокопія свідоцтва про народження дитини,
• свічка,
• крижмо — світле прямокутне полотно (у старовину — білий одяг), яке символізує чистоту людської душі після хрещення та в яке огортають охрещеного,
• особові дані батьків (ім’я, прізвище, дата і місце народження, ім’я і прізвище бабусі і дідуся хрещеної дитини), віросповідання та адреса проживання,
• особові дані хресних батьків (ім’я, прізвище, дата народження, адреса проживання, віросповідання).

ХРЕЩЕНІ БАТЬКИ

Хрещених батьків не обов'язково вибирати серед друзів чи рідних. Важливо, щоб вони були активними членами Католицької Церкви, приступали до святих таїнств і справді могли допомогти вашій дитині жити християнським життям.

Хрещені батьки не заміняють рідних батьків, а допомагають їм у вихованні дитини. Не так уже й легко виховати дитину згідно із заповідями Христовими! Допомагати в цьому дитині можуть й інші християни, але на хрещених батьків покладається особлива відповідальність внаслідок того зв'язку, який існує між ними і дитиною.

Вони разом з батьками чекають народження дитини, дають свої поради щодо імені, посідають важливе місце в день хрещення… Згодом надходить час взаємного пізнання і довіри.

Стати хрещеним татом чи мамою — значить поруч з дитиною бути свідком віри. До цього треба ставитися дуже серйозно й відповідально.

Підсумуймо ж, що роблять хрещені батьки під час обряду хрещення:

• перебувають поруч з батьками, допомагають їм;
• після батьків позначають дитину знаком хреста;
• за попередньою згодою священика вони можуть прочитати текст із Святого Письма або висловити наміри під час спільної молитви;
• разом з батьками вони тричі зрікаються зла і тричі визнають віру, а також промовляють останнє прохання до священика про хрещення для дитини;
• хрещена мати одягає дитину в білий одяг;
• хрещений батько запалює воскову свічку від вогню пасхальної свічки;
• хрещені батьки разом із священиком і батьками дитини ставлять свої підписи у книзі реєстрації хрещень.

Якщо, чесно кажучи, важко знайти хресних, законно вистачить один - хрещена мати або хрещений батько (друга людина може бути присутня як свідок хрещення). Якщо хресні є з-поза парафії, вони приносять свідоцтво з парафії свого місця проживання, яке засвідчує, що вони є практикуючими католиками (особи, котрі співживуть лише у цивільному шлюбі, не можуть бути хресними батьками). 
Бажано, щоб літургія Хрещення відбулася в неділю, з участю парафіяльної спільноти.

«…Ми всі, хто хрестився у Христа Ісуса, у смерть Його хрестилися. Отож, ми поховані з Ним хрещенням у смерть, щоб, як воскрес Христос, із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя» (Рим 6, 3-4).

Перше і найважливіше таїнство у житті людини — це Таїнство Хрещення. Без нього людину не можна назвати християнином. Кожне таїнство — це видимий знак невидимої Божої благодаті. Ця істина катехізису безпосередньо вводить нас у саму суть християнського життя, що нею є зустріч людини з Богом.

Бог через своє Слово у цьому таїнстві, через освячуючу дію води очищає нас від гріха. Так звершується прищеплення нас до Церкви. Для св. Августина, єпископа, який жив на переломі IV–V ст., фізичне народження людини стає образом духовного народження через хрещення у Церкві. Церква, як любляча і турботлива мати, народжує нас, щоб ми доступили вічної спадщини, яку підготував для нас Небесний Отець. Тому Церква є духовною матір’ю усіх народжених від води й Духа.

Таїнство Хрещення належить до таїнств християнського втаємничення і, разом із Миропомазанням та Євхаристією, становить основу християнського життя. Від того моменту, коли священик тричі поллє мою голову освяченою водою, промовляючи при цьому: «Я тебе хрещу в Ім’я Отця і Сина і Святого Духа», — залежить моє спасіння. Що відтоді змінилося у моїй душі? Як я маю жити як християнин? Що конкретно випливає з факту мого хрещення?

Відповісти на ці запитання вам певною мірою допоможе це число «Проповідника». Сподіваємося, що вміщені у додатку статті стануть у пригоді всім відповідальним за підготовку дітей до хрещення, і тим, хто бере участь у катехизації, щоби повністю використовувати ті дари, якими нас наділив Бог у Таїнстві Хрещення. Хрещення — це не звичайний обряд, це входження до Таємниці Бога, чи скоріше входження Бога в моє життя, яке насправді ніколи не скінчиться, бо його межею є вічність.

А наостанок наведемо слова ще одного Отця Церкви, св. Григорія Назіянського, про хрещення: «Хрещення — це найпрекрасніший і найчудовіший дар Бога… Ми називаємо його даром, благодаттю, помазанням, освітленням, шатою незнищенності, відроджуючим обмиттям, печаттю і всім, що може бути найцінніше. Даром — бо його вділяють тим, хто нічого не приносить; благодаттю — бо його дають навіть тим, хто провинився; хрещенням — бо гріх похований у воді; помазанням — бо воно святе й царське, а царів помазують; освітленням — бо це променіюче світло; шатою — бо прикриває наш сором; обмиттям  — бо очищує нас; печаттю — бо захищає нас і є знаком панування Бога».

о. Маріуш Возняк ОР

Велика радість

У вас народилася дитина, і невдовзі вона буде охрещена. Це стане визначною подією для неї, для вас, ваших батьків і друзів. Безперечно, дату, коли станеться ця подія, вже визначено. Можливо, ви відвідували зустрічі, на яких вам допомогли краще зрозуміти суть хрещення. Але цього дня… як саме все має відбуватися? Що потрібно робити? Як підготуватися? Передовсім потрібно підготувати ваше серце! Під час обряду саме вам належить просити хрещення. Дитина, ще зовсім маленька, не здатна прийняти рішення і висловити його. Тут не можна бути нещирим. Гарненько обдумайте ваше прохання і прохання хрещених батьків. Було б добре, якби ви зібралися напередодні та обговорили всі важливі питання. Аби допомогти вам у роздумах, ми покажемо, крок за кроком, сторінка за сторінкою, як відбувається обряд хрещення. Це доволі простий обряд, де кожен жест виражає ту чи ту конкретну річ. Як і кожне таїнство, хрещення — це зустріч з Ісусом Христом, це зв’язок між Ним і нами.

Хрещення вашої дитини — це не тільки велике родинне свято, а й свято всієї Божої сім’ї.

1. ПРИЙОМ

Коли ви прийдете до церкви, священик обов’язково зустріне вас із дитиною і всю вашу сім’ю.

Так само зустріне він й інші сім’ї, адже незрідка церемонію відвідують сусіди, друзі, члени громади.

Сам обряд відбувається так.

ПЕРЕБІГ ЦЕРЕМОНІЇ:	ЩО ВИ ПОВИННІ РОБИТИ:
Прийом	Ви проходите в церкву з дитиною. (Незадовго перед виходом із дому дитину треба нагодувати, щоб у церкві вона поводилася слухняно.)
Розмова Під час розмови присутні усвідомлюють те, що станеться через декілька хвилин. Священик на­голошує на значимості хрещення та батьківській відповідальності.	Ви називаєте ім’я, яке вибрали для вашої дитини. Також говорите, що ви просите для неї у Церкви Христової.
Знак хреста	Наслідуючи священика, ви творите на чолі дитини знак хреста, після чого те саме роблять хрещені батьки.

Коли дитина народжується, ви зустрічаєте її і приймаєте з особливою ніжністю. Цей день стає святом для вашої сім’ї, ваших друзів, сусідів.

У день хрещення вашу дитину зустрічає і приймає ще більша спільнота, частиною якої є ви самі, — Церква Ісуса.

Розмова

Господь знає і любить вашого малюка, якого ви з хвилюванням на руках заносите в церкву. Адже і Божий Син народився, став людиною, страждав, помер і воскрес. Він відкриває вашому малюкові Своє Царство, обдаровує його Своєю любов’ю.

Обряд хрещення розпочинається із зустрічі та прийому. Священик в ім’я Ісуса звертається до вас доброзичливими словами. Ви й раніше зустрічалися, він добре знає вас і вашу дитину.

Ім’я

Ще до народження ви спільно з близькими обираєте ім’я для дитини, оскільки ім’я — це дуже важлива річ, адже дитина носитиме його протягом усього свого життя. Воно буде вимовлятися з ніжністю, любов’ю. Ім’я асоціюватиметься з образом, усмішкою, з єдиною в світі індивідуальністю.

«Звеселіться, адже імена ваші записані в небесах», — казав Ісус. Завдяки хрещенню ім’я вашої дитини також буде записане в небесах. Запишуть його і до церковної книги.

Чого ви просите

Священик попросить вас публічно пояснити, чому ви хочете охрестити вашу дитину.

Ви дали їй життя. Тому ви хочете, щоб, зростаючи, вона свідоміше брала участь у житті божественному. Дати життя — яка відповідальність! Життя батьків відтепер переповнюється турботами й ніжністю. Але й божественне життя також вимагає особливої уваги і щоденних настановлень.

Християнин не самотній

Хрещення — це перші відвідини церкви вашою дитиною. Вона часто проходитиме сюди, адже хрещення зробило її членом великої спільноти — Церкви Ісуса Христа. Саме тому християнин не самотній. Стати християнином значить стати членом великої братерської спільноти, де всі й кожен живуть разом із Христом. Ця спільнота не обмежується вашою сім’єю, і це видно вже під час хрещення, коли вас оточують хрещені батьки, ваші друзі.

Знак хреста

Наприкінці церемонії прийому, щоб виразно показати, що це сам Ісус Христос приймає вашу дитину, священик на чолі дитини творить знак хреста, після чого батьки та хрещені батьки роблять те саме.

Це знак Христа, померлого на хресті й воскреслого, — знак усіх християн. Це перший християнський жест, якого ви навчите свою дитину.

Хрещення єднає того, хто хреститься, з Христом померлим і воскреслим: померлим у відданості своєму Отцю і воскреслим завдяки Отцівській любові до Нього.

Знак віри

Згодом дитина часто відтворюватиме цей жест — знак усіх християн. Осіняти себе знаком хреста — це підтверджувати свою віру, свідчити про своє бажання належати до Христа: «… я не соромлюсь Євангелії, — сказав святий Павло, — бо ж вона — сила Божа на спасіння кожному, хто вірує…» (Рим 1, 16). Цілий світ сьогодні, завтра і завжди потребуватиме віруючих людей, які без вагань визнаватимуть свою віру.

2. СЛОВО БОЖЕ

Не було б ні віри, ні хрещення, ні християнського життя, якби не було Бога, Який говорив до нас і закликав нас. Ісус для того й прийшов, щоб допомогти нам зрозуміти Божий заклик, спрямований до всіх нас.

Ось як відбувається Літургія Слова:

ПЕРЕБІГ ЦЕРЕМОНІЇ:	ЩО ВИ ПОВИННІ РОБИТИ:
Читання Слова Божого і коментар священика.	Хтось із вас може прочитати вибраний текст, після чого всі сідають і слухають проповідь.
Спільна молитва за присутніх, за Церкву, за весь світ.	Ви співаєте приспів молитви, наприклад, “Вислу­хай нас, Господи”.
Молитва про звільнення від зла.	Тримаєте дитину на руках.
Помазання миром. Священник творить знак хреста миром на грудях дитини.	Підносите дитину до священика для помазання.
Або Покладення рук. Священик покладає руки на голову дитини.	…або для покладення рук.

Слово Боже

Господь промовляє до нас. Його слова, які ми знаходимо у Святому Письмі, а особливо в Євангелії, — є словами живими, істинними так само сьогодні, як і раніше. Упродовж століть вони живили тих, хто їх слухав. Вони допомагають нам пізнати Бога, запрошують іти Його шляхами.

Тому в середині обряду хрещення, як і під час Літургії, читається Слово Боже. Для цієї нагоди Церква пропонує багато текстів. Ви можете обрати той чи той разом із священиком та з іншими сім’ями, якщо одночасно хрестять кількох дітей.

Кожен із цих текстів говорить нам про хрещення. Ось деякі важливі цитати, в яких підкреслюються три головні аспекти:

• хрещення — це нове народження;
• хрещення обдаровує нас життям Христа;
• хрещення дозволяє нам приєднатися до Церкви.

Нове народження

Чудесним є вже сам факт народження дитини, але те, що хоче Господь довершити в ній через хрещення, набагато чудесніше — відродити її до життя божественного. Народжене людським, дитя стає дитиною Божою.

Ісус сказав до Никодима: «Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й духа, той не може ввійти в Царство Боже. Що вродилося з тіла, є тіло, що ж уродилося з Духа, є дух» (Йн 3, 5‑6).

«Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!» (Мк 10, 14)

«Ісус вигукнув: “Коли прагне хто з вас — нехай прийде до Мене та п’є! Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його”. Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього» (Йн 7, 37).

«Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, — життя вічне той має» (Йн 6, 47).

Життя Христа в нас

Завдяки хрещенню ваша дитина з’єднається з Христом. Вона зможе сказати, як і святий Павло: «Живу вже не я, а Христос проживає в мені» (Гал 2, 20).

«Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! Бо ви всі, що в Христа охрестилися, у Христа зодягнулися!» (Гал 3, 26‑27).

«Чи ви не знаєте, що ми всі, хто хрестився у Христа Ісуса, у смерть Його хрестилися? Отож, ми поховані з Ним хрещенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновлении життя» (Рим 6, 3‑4).

«Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете. Я  — Виноградина, ви — галуззя! Хто в мені, перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує…» (Йн 15, 4‑5).

«А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне» (Йн 4, 14).

«Ісус… від Йоана хрестився в Йордані. І зараз, коли Він виходив із води… голос із неба почувся: “Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його!”« (Мк 1, 9)

«Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, хрестячи їх в їм’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І от, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!» (Мт 28, 18‑20)

«… Ця заповідь, що Я сьогодні наказую тобі, не тяжка вона для тебе, і не далека вона. Не на небі вона, щоб сказати: Хто зійде на небо для нас, та нам її візьме і нам оголосить, а ми будемо виконувати її? І не по тім боці моря вона, щоб сказати: Хто піде для нас по той бік моря, і візьме її нам, і оголосить її нам, а ми будемо виконувати її? Бо ж дуже близька до тебе та річ  — вона в устах твоїх та в серці твоїм, щоб виконувати її» (Втор 30, 11 14).

Вхід у Церкву

Хрещення дає змогу вашій дитині ввійти в Церкву Ісуса, робить з неї християнина. Саме тут, у своїй Церкві, присутній Ісус, у ній Він працює над творенням нового людства — святого, братнього, Божого посланника в світі.

«Бо ви всі, хто у Христа охрестилися, у Христа зодягнулися! Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, — бо всі ви один у Христі Ісусі!» (Гал 3, 27‑28)

«Бо як тіло одне, але має членів багато… так і Христос. Бо всі ми одним Духом охрещені в тіло одне” (1 Кор 12, 12-13).

«Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії нашого покликання. Один Господь, одна віра, одне хрещення, один Бог і Отець усіх…» (Еф 4, 4‑6).

«… Ви — вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власності Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого…” (1 Пт 2, 9).

Проповідь

Після того, як прочитано Слово Боже, священик виголошує коротеньку проповідь. Інколи, якщо текст вибирали та обговорювали раніше, батьки або хрещені батьки можуть висловитися з приводу того, як вони його зрозуміли. Бог говорить, і Він любить, коли ми реагуємо на Його слова.

БАТЬКИ

Хрещення маленьких дітей у тому вигляді, як воно тепер відбувається, особливо підкреслює важливість ролі батьків. Підсумуємо, отже, що мають робити батьки під час обряду.

• На початку вони говорять про те, чого прийшли просити у Церкви для своїх дітей.
• Осіняють свою дитину знаком хреста.
• Зрікаються зла.
• Підтверджують свою віру.
• Тримають на руках дитину під час хрещення.
• Наприкінці отримують спеціальне благословення.
• Підписуються в реєстраційній книзі хрещень.

Спільна молитва присутніх

Кожного разу, коли християни збираються, щоб відзначити якусь життєву подію, їхня молитва стосується не лише присутніх, а й інших членів Церкви, цілого світу.

Бажано, щоб батьки брати участь у підготовці до цієї молитви або принаймні читали її прохання.

Ось приклади прохань:

• Ці діти відзначені знаком хреста; нехай же будуть вони вірні Христові впродовж усього свого життя, Тебе, Боже, молимо. Вислухай нас, Господи!
• Нехай вони будуть навчені словом і прикладом їхніх батьків, хрещених батьків і зростають активними членами Церкви, молимо Тебе, Боже! Вислухай нас, Господи!
• За всіх тут присутніх християн, щоб відновилася в них благодать їхнього хрещення, молимо Тебе, Боже. Вислухай нас, Господи!
• Щоб усі учні Христові, об’єднані в церкві, свідчили передусім про Божу любов до всього світу, молимо Тебе, Боже. Вислухай нас, Господи!

Коли священик скінчить цю молитву, всі присутні молитовно звертаються до Діви Марії, святого Йоана Хрестителя, святих Петра і Павла, інших святих, зокрема до святих заступників дітей і тієї церкви, при якій існує їхня громада.

Молитва звільнення від зла

Протягом усього свого життя охрещений повинен буде боротися проти зла, і допомогою в цій боротьбі йому буде Таїнство прощення. Священик згадує про це в молитві:

Всемогутній, вічний Боже,

Ти послав на світ Свого Сина, щоб Він віддалив від нас силу сатани, духа несправедливості, а людину, вирвану з темряви, Ти переніс до пречудового Царства Твого світла; смиренно Тебе просимо: визволи цю дитину від первородного гріха, і вчини її Своєю святинею, і помешканням Святого Духа. Ради Христа. Господа нашого.

Всі: Амінь.

Священик: Нехай береже тебе сила Христа Спасителя, що Він живе і царює на віки віків.

Всі: Амінь.

Значимі жести

Церква пропонує нам два жести на вибір, які підкреслюють два головні аспекти хрещення. (У більшості спільнот найчастіше застосовують жест покладення рук. — Ред.)

Помазання миром

Воно підкреслює, що життя християнина — це боротьба. Як масляниста рідина проникає в тіло борця, щоб надати йому пружності, так і Божа благодать проникає в душу новоохрещеного.

Покладення рук

Воно підкреслює, що новоохрещений входить до нової сім’ї — Церкви. В античному світі покладення рук на голову означало всиновлення.

Після намащення миром чи покладення рук священик може відтворити жест Ісуса: він торкається до вух і до губ дитини, промовляючи: «Еффата!», тобто «Відкрийся!» Господь наш Ісус Христос робив так, що глухі починали чути, а німі — говорити; нехай Він обдарує тебе здатністю слухати Його Слово і проголошувати віру на славу і хвалу Бога Отця».

• В чому полягає хрещення?

Хрещення полягає в зануренні у воду, що символізує занурення в смерть Христову, і вийманні з води, що символізує відродження до нового життя. Обряд хрещення — це входження у спільноту. Сьогодні в Католицькій Церкві того, хто хреститься, здебільшого не занурюють у воду, а поливають її йому на чоло.

ДИТИНА

Головна дійова особа обряду — це ваша дитина! Проте не потрібно вдавати, що вона може самостійно говорити і розуміти. Говоритимете від її імені ви, її батьки. Тому друга частина обряду, Літургія Слова, скерована до вас, а не до дитини.

Якщо дитина почала плакати в церкві — не хвилюйтеся. Відійдіть із нею на деякий час убік або доручіть це зробити комусь із сім'ї. Робіть, як вам здається краще, і не бентежтеся: в цій церкві — ви в себе дома.

Хрещення може відбутися через «занурення»: дитину занурюють у ванночку з хрещальною водою. Але про це потрібно домовитися зі священиком заздалегідь, і він скаже, що вам належить робити. В іншому разі священик поливатиме хрещальну воду на голову дитини (будьте пильні й уважно тримайте її голову!).

НАВІЩО ХРЕСТИТИ МАЛЕНЬКИХ

ДІТЕЙ?

Раніше хрещення маленьких дітей не породжувало ніяких запитань! Усі християни хрестили своїх дітей невдовзі після народження.

Сьогодні деякі батьки, навіть якщо вони самі були охрещені, не замислюються над необхідністю хрестити своїх дітей.

Інші вважають, що дитину треба хрестити в такому віці, коли вона сама в день свого хрещення зможе визнати свою віру в Бога. Ще інші не впевнені, що їхня віра настільки сильна, щоб виховати дитину в релігійному дусі. Тому перед безпосередньою підготовкою до хрещення треба дуже ретельно все обдумати. Але дитина, чиї батьки вірують у Бога і спасенну місію Церкви, вже до народження покликана Господом увійти в християнську сім’ю. Така дитина отримує хрещення як знак, що Бог любить її і закликає до християнського життя. І якщо цей знак має важливе значення для тих, хто бере участь у церемонії, то таке ж значення він матиме згодом і для дитини!

3. ХРЕЩЕННЯ

Після прийому і Літургії Слова розпочинається, власне, саме хрещення.

Ваша дитина «відродиться з води й Духа» і стане членом Церкви Христової.

ПЕРЕБІГ ЦЕРЕМОНІЇ: Всі наближаються до хрестильниці.	ЩО ВИ ПОВИННІ РОБИТИ: Під час хрещення дитина повинна бути на руках у матері. Мати може довірити також дитину хрещеній матері на знак зв’язку, що відтепер єднатиме дитину і хрещену матір.
Звернення до Бога Священик благословляє воду.
Підтвердження віри Зречення зла. Визнання віри. «Чи хочете ви, щоб дитина ваша була охрещена?»	Батьки і хрещені батьки разом проголошують: Трикратне зречення зла (Відрікаємося); Трикратне визнання віри (Віруємо). Так, хочемо.
«Водяна купіль» Священик занурює дитину у воду або ллє воду їй на голову: «Я хрещу тебе в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа».	Якщо ви домовитесь, що хрещення відбуватиметься шляхом занурення у хрещальну воду, тоді священик розповість вам усе, що вам потрібно буде зробити.
Помазання Святим Миром
Одягання білих шат Запалення воскової свічки	Хрещена мати допомагає матері дитини переодягнути її.
Запалення воскової свічки	Батько або хрещений батько запалюють воскову свічку від пасхальної свічки і тримають її біля дитини

Благословення хрещальної води

Перед хрещенням священик благословляє воду.

Навіщо?

Протягом усього свого існування людство вбачало чудесний зв’язок між водою і життям. Обряд хрещення існував і до Ісуса, але Ісус надав йому нового змісту.

Вода миє і очищає, але особливо вона пов’язана з життям і смертю. На землі там, де нема води, нема життя. Де з’являється вода  — виникає життя.

Своєю смертю і воскресінням Ісус став джерелом нового життя, яке після хрещення струменітиме й у вашій дитині.

Ця єдність з Христом символізується найповніше, коли хрещення відбувається через «занурення» дитини у воду. Всі ми через занурення у смерть Христову й піднесення у Його воскресінні наповнилися божественним життям.

Отже, хрещення єднає нас з Христом, Який перейшов від смерті до життя в Пасхальну ніч. Слово «Пасха» означає «Перехід». Через своє хрещення ваша дитина перейде до життя з Христом воскреслим.

Зречення зла

Неможливо одночасно йти і за Христом і за Його противником. Треба зробити вибір. Віра, знаком і таїнством якої є хрещення, наставляє нас на шлях, прокладений Ісусом.

Ви приймаєте за вашу дитину рішення йти разом з Христом дорогою, згідною з Богом, і відкидати все те, що Йому противне, тобто гріх у будь-якій його формі. У цьому суть зречення зла, яке священик запрошує вас і хрещених батьків проголосити публічно.

Священик запитує у батьків та хрещених:

• «Чи відрікаєтеся ви від гріха, щоб жити у свободі Божих дітей?» — «Відрікаємося».
• «Чи відрікаєтеся ви від усього, що провадить до зла, щоб гріх не заволодів вами?» — «Відрікаємося».
• «Чи ви відрікаєтеся від сатани, котрий є головним джерелом гріха?» — «Відрікаємося».

Визнання віри

Трикратне підтвердження віри.

Після трикратного зречення зла необхідно тричі підтвердити свою віру. По суті, все це становить одне ціле: ми відвертаємося від зла, щоб повернутися до Бога. Публічно ви підтверджуєте свою віру в Бога Отця і Сина і Святого Духа, віру, якою живуть всі християни.

Ви не говорите від імені дитини. Промовляючи: «Вірую», ви визнаєте власну віру. І якщо це «Вірую» не відповідає вашим переконанням — не вимовляйте цього слова: урочисте мовчання краще за облудні слова.

Звичайно, проголошуючи від власного імені це підтвердження, ви думаєте про дитину і бажаєте, щоб одного дня вона також сказала: «Вірую». Віднині ви відповідальні за розвиток віри в душі вашої дитини і повинні робити все, щоб ця віра зростала.

 Віра Церкви

Священик і всі присутні виражають певним формулюванням або піснею те, що віра, в якій ваша дитина буде охрещена, є вірою Церкви. Хрещення не відбувається у вірі батьків чи їхньої спільноти. Відбувається воно у вірі цілої Церкви, Церкви мучеників і святих усіх часів.

Хрещення

Ось і настала врочиста хвилина. Останній раз священик запитує вас, чи бажаєте ви, щоб ваша дитина була охрещена, запитує як людей, які несуть повну відповідальність за її життя і майбутнє. Після вашої згоди священик занурює дитину в хрещальну воду або ллє її на голову дитини, промовляючи: “Я ТЕБЕ ХРЕЩУ В ІМ’Я ОТЦЯ І СИНА І СВЯТОГО ДУХА”.

Звичайно ж, батьки-християни від самого народження дитини мають намір виховувати її в правді віри, щоб дитина стала учнем Христа. Але тільки хрещення дасть дитині доступ до християнської спільноти і з’єднає її з Христом.

Перед тим, як священик почне поливати вашу дитину хрещальною водою, годиться на декілька хвилин зосередитися на тому, як вода ллється, наприклад, із кухлика до ванночки з хрещальною водою. Під час цього можна прочитати той чи той текст із Біблії, де йдеться про воду, про людську спрагу і милість Божу, яка вгамовує нашу спрагу бути щасливим, спрагу до життя, спрагу любити.

  Хрестить сам Христос

Священик, який хреститиме вашу дитину, робитиме це в ім’я Ісуса. Більше того, хреститиме сам Христос. Він, Син Божий, невидимо надасть життю вашої дитини божественного виміру і зробить її членом своєї Церкви. У хрещенні дитина вподібнюється до Христа: помирає разом з Христом і воскресає разом з Ним.

Короткими молитовними зверненнями присутні виражають свою радість, що Господь довершує таку переміну в кожному із своїх дітей. Хрещення вашої дитини — це радість для всіх.

Одягання білих шат

Хрещена мати вбирає дитину в білий одяг (костюмчик або накидку, які треба принести з собою), щоб закликати світло божественного життя, яке віднині буде в дитині. Під час переодягання проголошується: «Я переодягаюся», — адже очевидно, що існує зв’язок між одягом і внутрішнім станом людини. Новоохрещений малюк також переодягається в білий колір, який в античні часи символізував свободу.

Запалена воскова свічка

Батько, хрещений батько чи хтось із сім’ї запалюють для дитини воскову свічку від полум’я пасхальної свічки.

Віра в Христа — це світло, яке допомагає нам дивитися на життя і на світ так, як на них дивився Ісус Христос. Все набуває нового змісту. Ми вже не блукаємо в сутінках, а прямуємо дорогою Христа.

Бути охрещеним означає отримати світло Христове й зобов’язання передавати його іншим. Учень Христа — це «світло світу».

Ісус сказав: «Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя» (Йн 8, 12).

Від сьогоднішнього дня,

Від самого її народження,

А можливо ще тоді, коли ви її чекали,

Ваша дитина стала для вас світлом.

Вона — ваша радість і надія.

Ви сподіваєтесь, що в майбутньому

Вона стане для вас і для багатьох інших людей

Світлом, яке допомагатиме бачити істинну суть речей.

Ви сподіваєтесь також,

Що на дорозі її життя

Вона зустріне достатньо світла

Щоб правильно зорієнтуватись і любити життя.

Ми віримо, що Ісус — істинне світло,

Яке прийшло в світ,

Щоб життя людське стало освітленим І випромінювало надію, радість, любов.

Тому-то християни завжди перетворювали хрестини на свято світла.

4. ВІД ХРЕЩЕННЯ ДО ЄВХАРИСТІЇ

Хрещення веде до Євхаристії. Згодом, як підростуть ваші діти, вони також братимуть у ній участь. Тому наприкінці обряду хрещення всі збираються біля вівтаря.

Ось як відбувається ця четверта, заключна частина обряду.

ПЕРЕБІГ ЦЕРЕМОНІЇ:
Всі підходять до вівтаря, де щонеділі відбувається Євхаристійна Літургія.
Всі разом промовляють «Отче наш».
Благословення	Є спеціальні благословення для батьків і матерів.
Присвячення Діві Марії	Цей звичай поширений у багатьох країнах.
Підписи	Підписи ставляться у двох реєстраційних книгах

Ваша дитина зростає. Спочатку ви їй даєте просту поживу; згодом вона починає потребувати поживи вартіснішої. Так і в житті духовному: спочатку ви даєте дитині просту християнську поживу — кілька слів, деякі жести, але настане день — і дитина візьме участь у Службі Божій і прийме як поживу духовну — Тіло Христове. Хрещення веде дитину до Миропомазання та Євхаристії. Отже, природно, що обряд хрещення завершується біля вівтаря.

Отче наш

На кожній св. Месі ваша дитина промовлятиме молитву, якої навчив нас сам Ісус Христос, — «Отче наш». Через хрещення ставши християнином і братом Христа, дитина з повним правом може сказати Богові: «Отче!», оскільки усвідомлює себе «дитиною Божою».

У день хрещення ви разом з усіма молитеся:

Отче наш, що єcu на небесах…

Нехай святиться Ім’я Твоє, Нехай прийде Царство Твоє, Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні,

і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.

Деякі батьки просять хрещених батьків щоденно читати за їхню дитину «Отче наш», чекаючи тієї хвилини, коли дитина зможе зробити це сама. Чудова ініціатива.

Благословeння

Дарувати життя — це чудесно, але ще чудесніше — сприяти зростанню в дитині життя божественного! Яка відповідальність і вимогливість супроводжують цих людей день у день! Благословення священика буде для вас знаком, що Бог повсякчас допомагатиме вам. Йому ви можете довіритися з абсолютною певністю: Господь завжди буде з вами.

Наприкінці священик благословляє всіх присутніх. Це хрещення кожному нагадує його власне і настійливо ставить важливе питання: «Яким християнином ти став?»

Підписи

У Церкві є звичай реєструвати хрещення в спеціальних книгах, де записується ім’я охрещеного, дата події і ставлять свої підписи свідки: батько, мати, хрещені батьки.

Підписатись — означає взяти на себе обов’язок. Свідки цим виражають своє усвідомлення всієї важливості цієї події й тієї ролі, яку це покладає на них стосовно новоохрещеного.

ВСЕ ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ

Хрещення відбулося. Всі виходять із церкви. Дзвони виграють, сповіщаючи всім добру новину.

Лежачи у колисці, ваша дитина все сприйме, все відчує ще до того, як зможе це висловити. Для неї буде важливим усе: як ви живете, розмовляєте, поводитеcя в неї перед очима.

Ви навчите її першого християнського знаку — знаку хреста, навчите першої молитви. Згодом настане час вивчати катехізис, вона навчиться пізнавати і любити Господа Ісуса. Настане й час Першого Причастя та інших таїнств. День у день ви спостерігатимете, як розвивається життя з Богом, посіяне в душі вашої дитини під час хрещення. Господь діятиме в ній, схилятиме її до себе, допомагатиме відкрити серце і дух Христові, Сину Бога і Брату людей.

Господь дбає про вашу дитину і водночас довіряє її вам. З ласкою Господньою, від сьогодні саме від вас залежить, якою буде ваша дитина завтра.

Християнин — це людина, яка почула заклик Божий і прагне на нього відповісти.

Християнин — це людина, яка прагне розповісти про почутий заклик.

При народженні дитини ви почули цей заклик і прагнете відповісти на нього, охрещуючи ваше немовля.

Під час хрестин ви можете розповісти людям, які вас оточують, про цей заклик.

Для того, щоб заклик іти за Христом був проголошений для всіх у день хрестин вашої дитини, треба вслухатися в слова Євангелія, треба вслухатися в слова Ісуса.

Джерело: CREDO

ОБРЯД ХРЕШЕННЯ